DSpace 9

This site is running DSpace 9. For more information, see the DSpace 9 Release Notes.

DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:

easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI

Join an international community of leading institutions using DSpace.

The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.

Demo Site Administrator = dspacedemo+admin@gmail.com
Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com

Photo by @inspiredimages

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 16

Бібліотека
У зібранні розміщено праці, що видані науково-технічною бібліотекою ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України»
Відділ економіко-екологічного розвитку приморських регіонів
У 1971 році було створено відділ економіки моря і Світового океану. З 1992 року перейменовано у відділ економіко-екологічних проблем приморських регіонів, а з 2021 року – відділ економіко-екологічного розвитку приморських регіонів.
Відділ економічного регулювання природокористування
Відділ економічного регулювання природокористування було засновано у 1992 році. Головним науковим напрямком відділу є теоретичні та прикладні проблеми економіки природокористування і управління сталим розвитком територіальних економіко-екологічних систем. В цілому за період існування відділу видано більше 59 монографій, 13 підручників, 11 брошур. Наукові та науково-практичні здобутки знайшли своє відображення в більш ніж 339 наукових статтях. На протязі періоду існування відділу захищено 35 дисертацій, з яких 7 на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук.
Відділ ринкових механізмів та структур
Відділ було засновано у 1970 році. Головним науковим напрямком відділу є розв’язання теоретичних проблем та розробка науково-практичних рекомендацій щодо розвитку ринкових відносин та формування механізмів регулювання економічних систем, обґрунтування положень щодо підвищення ефективності функціонування національних товарних ринків з урахуванням впливу внутрішніх і зовнішніх трансформацій.
Відділ ринку транспортних послуг
Відділ було засновано у 1971 році. Головним напрямком відділу є наукове забезпечення ефективного функціонування ринку транспортних послуг та використання національної транспортно-технологічної системи. За період існування відділу опубліковано більше 500 наукових праць, зокрема, 35 особистих та колективних монографій, 10 підручників та навчальних посібників, 12 методичних рекомендацій, захищено понад 80 кандидатських та докторських дисертацій по проблемам транспортної галузі та зв’язку.

Recent Submissions

Наукові та прикладні аспекти партнерства для розвитку сталої блакитної економіки Причорномор’я
(Державна установа “Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України” / State Organization "Institute Of Market And Economic&Ecological Researches of the National Academy of Sciences of Ukraine", 2025) Князєва Олена Альбертівна; Kniazieva Olena A.; Небога Тетяна Василівна; NebohaTetiana V.; Голікова Ольга Сергіївна; Golikova Olga S.
Актуальність. Розвиток сталої блакитної економіки, що є надзвичайно важливим для України з огляду на значні водні ресурси країни (як внутрішні, так і транскордонні), потребує пошуку нових інноваційних шляхів розвитку цієї сфери з метою забезпечення не лише економічних результатів, а й збереження природних ресурсів та здоров’я екосистем. Проте, враховуючи реалії сучасності, а також залучення численних суб’єктів господарювання та державного управління на національному та міжнародному рівнях до процесів збалансованого використання водних ресурсів, актуальним стає питання науково-методичного обґрунтування принципів та процесів пошуку партнерів для розвитку сталої блакитної економіки, зокрема, за межами Чорноморського регіону. Мета та завдання. Обґрунтування наукових та прикладних підходів до пошуку партнерів для розвитку сталої блакитної економіки Причорномор’я. Матеріали та методи. Інформаційною базою дослідження є вітчизняні та міжнародні наукові видання, верифіковані інформаційно-аналітичні матеріали, нормативно-законодавчі акти України та Європи щодо розвитку приморських територій. Під час проведення дослідження використовувались загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: інституційний, системний аналіз, синтез, теоретичне узагальнення та матричний підхід. Результати. У статті визначено, що для розвитку сталої блакитної економіки доцільно застосовувати модель державно-приватного партнерства. У цій моделі зміна концептуального бачення територіального розвитку залежить від залучення місцевих адміністративних, державних та міжнародних ресурсів. Об’єднання зацікавлених бізнес-одиниць в асоціацію чи корпорацію сприятиме досягненню спільної мети розвитку блакитної економіки регіону та підвищення соціально-економічної ефективності шляхом спільної діяльності та обміну ресурсами. Висновки. Застосування принципів блакитної економіки в Причорноморському регіоні дозволить значно підвищити економічну стабільність багатьох сфер економічної діяльності та підприємств, розробити оптимальні підходи до управління прибережними територіями, підвищити міждержавну взаємодію та співпрацю, а також розкрити потенціал водних ресурсів на підставі активізації діяльності стейкхолдерів. У подальших дослідженнях планується формування науково-прикладного підходу до вибору оптимального виду партнерських відносин.
Сутнісна характеристика та складові економічного потенціалу суб’єктів господарювання
(Державна установа “Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України” / State Organization "Institute Of Market And Economic&Ecological Researches of the National Academy of Sciences of Ukraine", 2025) Дащенко Наталя Миколаївна; Dashchenko Nataliia M.
Актуальність. Сучасні виклики оточуючого середовища впливають на господарський процес в Україні, а особливо військова агресія росії. Подальший розвиток та розвинення сталих соціально-економічних відносин вбачаємо у формування економічного потенціалу. Мета та завдання. Метою наукової статті є дослідження структурного наповнення економічного потенціалу суб’єктів господарювання в сучасних умовах. Дана мета зумовила ряд завдань: визначити поняття «економічний потенціал» за різним підходами; удосконалити понятійно-категоріальний апарат економічної науки; розглянути складові економічного потенціалу суб’єктів господарювання; визначити фактори впливу на формування економічного потенціалу; проаналізувати підходи щодо оцінки ресурсного потенціалу як основи економічного. Матеріали та методи. У роботі було використано такі методи: порівняльний аналіз, теоретичне узагальнення наукових досліджень, системний аналіз, моделювання, структурно-логічний аналіз. А також використано дані державної служби статистики, прогнози Міністерства економіки України, інші аналітичні джерела, наукові публікації. Результати. У даній статті визначено динаміку економічного потенціалу України та здійснено прогноз подальшого соціально-економічного розвитку. На основі контент-аналізу поняття «економічний потенціал» автором дано власне визначення, де під економічним потенціалом будемо розуміти сукупну наявність ресурсів та цінностей для виготовлення продукції/послуг з метою задоволення потреб суспільства шляхом їх розподілу та споживання і задля підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання країни. Визначено основні складові економічного потенціалу, а саме: техніко-виробничу, маркетингово-збутову, фінансово-кредитну, проєктно-інвестиційну, компетентністно-трудову, організаційно-управлінську. Розглянуто ключові характеристики економічного потенціалу: цілісність, динамічність, поліструктурність, взаємозв’язок та взаємодія, складність системи, здатність системи, унікальність, синергійність. Розглянуто ключові фактори впливу на формування економічного потенціалу: дефіцит робочої сили, інфляція, державний борг. Проаналізовано методологічні підходи щодо оцінки ресурсного потенціалу як основи економічного потенціалу: затратний, результативний, затратно-ресурсний, рентний, відтворювальний, монопольно-відомчий. Визначено можливі загрози та ризики ефективного формування економічного потенціалу суб’єктів господарювання, які сформовано у 2 групи: загальні загрози та ризики (макросередовище), специфічні загрози та ризики (мікросередовище). Висновки. Подальшою стратегією розвитку нашої країни з позиції формування економічного потенціалу вважаємо перехід від сировинної економіки до виробництва з доданою вартістю, стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, створення індустріальних парків. Це сприятиме економічному зростанню, збільшенню доходів та поповненню переміщених осіб. Отже, ключовими рекомендаціями для підвищення рівня використання економічного потенціалу суб’єктів господарювання в умовах посилення конкуренції є: інтеграція інноваційних ресурсів; гнучкість та адаптивність; системний підхід до управління ресурсами; інвестування у людський потенціал; довгострокове стратегічне планування.
Соціально-економічні тенденції та проблеми розвитку малого та середнього бізнесу в Україні в умовах воєнного стану
(Державна установа “Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України” / State Organization "Institute Of Market And Economic&Ecological Researches of the National Academy of Sciences of Ukraine", 2025) Борзенко Олена Олександрівна; Borzenko Olena O.; Глазова Анна Богданівна; Нlazova Anna Dohdanivna
Актуальність дослідження зумовлена зростаючою роллю МСБ у підтримці соціальної стабільності, економічної активності та регіональної стійкості в умовах системної кризи, спричиненої широкомасштабною збройною агресією проти України. МСБ не лише забезпечує робочі місця і податкові надходження, а й дедалі частіше виконує соціальні функції – сприяє інтеграції внутрішньо переміщених осіб, підтримує військових, залучається до гуманітарних ініціатив. У статті здійснено комплексний аналіз соціально-економічних тенденцій та проблем функціонування малого та середнього бізнесу (МСБ) в Україні в умовах воєнного стану. Метою та завдання статті. Метою статті є виявлення ключових викликів, з якими стикається МСБ під час війни, визначення адаптивного потенціалу підприємств та формулювання пріоритетних напрямів державної політики підтримки малого підприємництва в умовах кризових трансформацій. Завдання дослідження включають аналіз тенденцій, оцінку ефективності існуючих механізмів підтримки, вивчення міжнародного досвіду та розробку пропозицій щодо зміцнення підприємницької стійкості. Матеріали та методи. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: порівняльний аналіз, систематизацію, індукцію та дедукцію, кейс-аналіз, а також елементи факторного підходу. Джерельною базою стали дані Міністерства економіки України, аналітичних центрів (KSE Institute, GIZ, USAID), міжнародних фінансових організацій та власне узагальнення емпіричних спостережень. Результати. Дослідження встановило, що український МСБ в умовах воєнного стану демонструє як вразливість, так і високий рівень адаптивності. Водночас більшість проблем – зокрема нестача фінансування, кадрові втрати, руйнування інфраструктури, логістичні бар’єри – не мають короткотермінових рішень без системної державної та міжнародної підтримки. Особливу увагу приділено аналізу механізмів релокації, трансформації бізнес-моделей, а також формування нових осередків підприємницької активності у безпечніших регіонах. Висновки. Обґрунтовано необхідність реалізації стратегії довгострокового розвитку МСБ, заснованої на прозорій податковій та фінансовій політиці, доступі до освіти й цифрових технологій, партнерстві з міжнародними донорами, інституційній підтримці через бізнес-інкубатори. Акцент зроблено на важливості регіональної політики та якості створюваних робочих місць. Автор підкреслює, що МСБ має потенціал стати базисом для післявоєнної економічної відбудови, однак його реалізація можлива лише за умов цілеспрямованої політики підтримки з боку держави.
Механізм державного регулювання розвитком переробної промисловості України
(Державна установа “Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України” / State Organization "Institute Of Market And Economic&Ecological Researches of the National Academy of Sciences of Ukraine", 2025) Горячук Валерій Федорович; Goryachuk Valeriy F.; Кривцова Олена Миколаївна; Kryvtsova Olena M.; Левіт Віктор Семенович; Levit Victor S.
Актуальність. В Україні відбувається спрощення структури української промисловості та зниження її технологічного рівня, зростання зношеності основних засобів і зменшення інвестицій, погіршення стану виробничої, транспортної та енергетичної інфраструктури, регрес інноваційного процесу, погіршення товарної структури експорту. Усе це обумовлює необхідність модернізації державної промислової політики та оновлення і розвитку механізму державного регулювання розвитком переробної промисловості України. Мета дослідження. Розробка концепції механізму державного регулювання розвитком переробної промисловості в контексті його спеціальних функцій. Матеріали та методи. В роботі були використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: порівняння, узагальнення, синтезу, системного аналізу, логіко-діалектичного аналізу та інші. Інформаційною базою дослідження є монографії, спеціальна література, інформаційно-аналітичні матеріали, вітчизняні та зарубіжні періодичні наукові видання, дані Державної служби статистики України. Результати. В статті розглянуто поняття «управління» і «регулювання» та співвідношення між ними. Визначено структуру механізму державного регулювання розвитком переробної промисловості як сукупність 6 складових: цільова, суб’єктна, функціональна, інструментальна, нормативна та ресурсна. Виходячи з визначення мети та аналізу вітчизняного та іноземного досвіду, визначені спеціальні функції механізму державного регулювання розвитку переробної промисловості України: протекціонізм; залучення інвестицій; підтримка вітчизняних виробників; розвиток високо і середньо високотехнологічних галузей; імпортозаміщення та локалізація виробництва; розвиток несировинного експорту. Здійснено аналіз стану переробної промисловості України в контексті реалізації спеціальних функцій механізму державного регулювання розвитку переробної промисловості. Розглянуто План розвитку переробної промисловості України на період 2023-2032 роки. Висновки. Виходячи з аналізу вітчизняного та іноземного досвіду, запропоновано концепцію механізму державного регулювання розвитком переробної промисловості України, визначені його спеціальні функцій, здійснено аналіз негативних тенденцій розвитку переробної промисловості в контексті спеціальних функцій. Реалізація Плану розвитку та трансформації переробної промисловості України на період 2023-2032 роки повинна забезпечити зростання частки переробної промисловості у ВВП з 9,5 % у 2022 році до 21,8 % у 2032 році.
Визначення стратегічних напрямів і розробка пропозицій щодо розвитку урболісу для приморських міст
(Державна установа “Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України” / State Organization "Institute Of Market And Economic&Ecological Researches of the National Academy of Sciences of Ukraine", 2025) Вернігорова Наталія Валеріївна; Vernigorova Nataliya V.
Актуальність. Розвиток територій зі сприятливим реабілітаційним впливом та екологічним значенням в приморських містах Україні є важливим аспектом збереження привабливості південних регіонів в післявоєнний період. Адже під час та після війни значна частка населення потребуватиме сприятливого середовища для відновлення психіки, а приморські міста потребуватимуть стратегії щодо розширення рекреаційних пропозицій. Значний рекреаційний потенціал мають зелені зони міст. Їх переваги полягають в тому, що, на відміну від пляжних ресурсів, вони придатні для територіального розширення та можуть розвиватись у будь-якій точці міста. У контексті пошуку універсального підходу щодо розвитку зелених зон особливої привабливості набуває концепція урболісу, як єдиної системи всіх зелених насаджень. Тому для визначення стратегічних напрямів і пропозицій щодо розвитку урболісу у приморських містах, необхідно визначити основні економічні, соціальні та характерні природні умови, які матимуть вирішальний вплив. Мета та завдання. Mетою дослідження є розробка стратегічних напрямів і пропозицій щодо розвитку урболісу в приморських містах на основі SWOT/TOWS – аналізу взаємозв’язків сильних сторін та можливостей, слабких сторін та можливостей, слабких сторін та загроз, сильних сторін та загроз міських лісів у приморських містах. Матеріали та методи. При проведенні дослідження були використані загальнонаукові та спеціальні методи: системний аналіз, синтез та теоретичне узагальнення, SWOT/TOWS – аналіз. Інформаційним базисом для проведення дослідження стали наукові доробки вітчизняних та зарубіжних колег, інформаційні та аналітичні матеріали, нормативно-правові акти України. Результати. В роботі обґрунтовано концептуальні відмінності розуміння міських лісів в Україні та розвинутих зарубіжних країнах, що є підставою для запозичення кращого досвіду щодо розвитку міських лісів та їх ролі в суспільстві. Основним результатом дослідження є розробка пріоритетних напрямів та пропозицій щодо розвитку урболісу у приморських містах, які отримано на основі аналізу нормативно-правових документів України стосовно розвитку міських лісів, актуальних економічних проблем, а також природно-кліматичних особливостей півдня України. Висновки. Ефективне управління міськими лісами на основі екосистемного підходу відіграє важливу роль не лише для природоохоронної сфери, але і для суспільного благополуччя. На основі проведеного SWOT/TOWS – аналізу актуальних проблем розвитку урболісу для приморських міст в Україні, запропоновано стратегічні напрями розвитку міських лісів та міського лісового господарства, які включають наступне: розбудову мережі міських лісів та національного міського лісового господарства; налагодження моніторингу міських лісів та сприяння відкритості інформації; сприяння науковим дослідженням міських лісів на основі міждисциплінарного підходу; впровадження адаптивного управління міськими лісами; створення умов для розвитку фахівців сфери міських лісів. Таким чином, розвиток міських лісів має бути дотичним до наступних організаційно-економічних аспектів устрою міського простору: норм землекористування; соціальних та економічних чинників щодо актуальних напрямів розвитку громадських просторів; діючих місцевих програм розвитку територій; природних передумов та особливостей ландшафту.